про шифр

1) нерозшифровуваний; надійний (про шифр)

2) таємний; надійно законспірований

* * *

a; спец.

a; спец.

1. (to) посилання на (ко гось/ щось); згадування про (ко гось, щось)

2. компетенція (комітету тощо); коло/ ряд повноважень

- cross reference посилання на інше місце в тому ж тексті

- (limited/ wide) terms of reference (обме жене/ широке) коло/ ряд повноважєнь

- reference number (of a document) номер/ шифр (документу)

- to be outside the reference бути поза компетенцією

- to give a reference number to a document надати документу номер або шифр

- to keep to/ within the terms of reference не виходити за межі повноважень

- to make reference to smbd./ smth. посилатись на когось/ щось; згадувати (про) когось/ щось

- to specify the terms of reference встановити коло повноважень

1. n

1) літера; буква

2) друк. шрифт

3) шифр (заводу)

4) лист; послання; депеша

5) грамота; документ

6) точність; буквальність

7) pl елементи (основи) читання; ази

8) pl літопис, записи

9) pl освіченість; ерудиція, ученість

2. v

1) позначати літерами

2) витискати літери (заголовок) (на книзі)

3) тех. штемпелювати; клеймити

* * *

1) буква

2) пoлiгp. літера; шрифт

3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)

4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)

5) лист; послання; депеша

6) грамота, документ

7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художня

8) pl елементи, основи читання; ази

9) pl; icт. літопис, записи

10) початкова буква назви навчального закладу ( надається за спортивні досягнення)

1) позначати буквами; надписувати креслення

2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)

3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної команди

Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.

[br]

Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949).

1) код, шифр; кодекс, звід законів

2) кодувати, шифрувати; кодифікувати

•

- code breaking

1) клеймування, таврування; маркірування

2) клеймо, тавро; мітка

3) pl ав. розпізнавальні знаки

4) розцвітка; забарвлення (тварин, рослин)

* * *

1) таврування; маркування; розмітка

2) клеймо; мітка ( на білизні); шифр, штамп ( на книзі)

3) pl; aв. розпізнавальні знаки ( aircraft markings); cпeц. розмітка ( проїзної частини); покажчики ( вуличного руху)

4) мop. огородження ( фарватеру)

5) забарвлення, колір (тварин, рослин)

6) перевірка е оцінка письмових робіт; виставляння оцінок ( за твори)

1) таврування; маркування; розмітка

2) клеймо; мітка ( на білизні); шифр, штамп ( на книзі)

3) pl; aв. розпізнавальні знаки ( aircraft markings); cпeц. розмітка ( проїзної частини); покажчики ( вуличного руху)

4) мop. огородження ( фарватеру)

5) забарвлення, колір (тварин, рослин)

6) перевірка е оцінка письмових робіт; виставляння оцінок ( за твори)